Навчати демократії, формувати демократичні принципи й засади, розвивати демократичну
культуру у підростаючого покоління потрібно зі шкільних років. Саме в стінах навчальних
закладів у дітей формуються ті якості, які потім у дорослому житті допоможуть їм
стати гідними громадянами України. Побудова гуманного
демократичного суспільства ставить перед нами, педагогами, багатоскладних
проблем, що стосуються виховання особистості школяра. Вирішення цих проблем
дасть можливість знайти правильні шляхи, методи, форми виховної роботи. Адже суспільноважливе завдання, що стоїть перед педагогами – це виховати вільних
і незалежних, рішучих і відважних, здатних на творчий пошук, критично мислячих людей, отже,
виховати високоморальних, активних громадян.
Сьогодні учнівське самоврядування
як підхід до організації навчально-виховного процессу має потенційні можливості
для реалізації молодіжної участі в процессах прийняття рішень
на рівні школи. В тім, форми, яких воно набуває
в сучасній школі,
організаційні принципи, мотиви
і діяльність учасників,
ставлення до нього учнівської молоді змінюються відповідно до провідних тенденцій освіти
і сучасного українського суспільства загалом.
Виховання базується на розвитку у дитини якостей, які допомагають їй реалізувати себе, як частину суспільства, і як неповторну індивідуальність з її специфічними запитаннями і індивідуальними засобами самореалізації. Тобто, обрати оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень, правильно реагувати на невдачі та успіхи, сконцентруватись на відповідному типі трудової діяльності й оптимальній формі проведення вільного часу. Учнівське самоврядування, у свою чергу, створює можливість для життєвого самовизначення учнів, що означає розкриття перед ними світу людських взаємин у всій їх складності й суперечності, виділення тих моделей взаємодії між людьми, котрі можуть вести до успіху. Це спонукає дитину звертатись до свого внутрішнього світу, оцінювати свої позитивні надбання і не використані можливості, вибудувати індивідуальну програму життєдіяльності на близьку і більш віддалену перспективу, цілеспрямовано створювати особистісно-значущі життєві смисли. Учнівське самоврядування створює простір для прояв у особистих проблем дітей, із сукупності яких складається їх власне життя. Як організувати процес виховання учнів? Як зробити його змістовним та ефективним? Ці питання постали перед школою в час складних соціально-економічних перетворень в Україні. Відповіді на ці запитання знаходимо у сутності учнівського самоврядування, яке є універсальною формою активності, яку можна з однаковим успіхом вважати, як способом організації бутя шкільного колективу, так і чинником творчої самореалізації особистості. Воно має на меті через широко розвинуту систему органів самоуправління забезпечити включення учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу; сформувати права і визначитися з обов’язками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.
Виховання базується на розвитку у дитини якостей, які допомагають їй реалізувати себе, як частину суспільства, і як неповторну індивідуальність з її специфічними запитаннями і індивідуальними засобами самореалізації. Тобто, обрати оптимальний режим інтелектуальних, емоційних, фізичних навантажень, правильно реагувати на невдачі та успіхи, сконцентруватись на відповідному типі трудової діяльності й оптимальній формі проведення вільного часу. Учнівське самоврядування, у свою чергу, створює можливість для життєвого самовизначення учнів, що означає розкриття перед ними світу людських взаємин у всій їх складності й суперечності, виділення тих моделей взаємодії між людьми, котрі можуть вести до успіху. Це спонукає дитину звертатись до свого внутрішнього світу, оцінювати свої позитивні надбання і не використані можливості, вибудувати індивідуальну програму життєдіяльності на близьку і більш віддалену перспективу, цілеспрямовано створювати особистісно-значущі життєві смисли. Учнівське самоврядування створює простір для прояв у особистих проблем дітей, із сукупності яких складається їх власне життя. Як організувати процес виховання учнів? Як зробити його змістовним та ефективним? Ці питання постали перед школою в час складних соціально-економічних перетворень в Україні. Відповіді на ці запитання знаходимо у сутності учнівського самоврядування, яке є універсальною формою активності, яку можна з однаковим успіхом вважати, як способом організації бутя шкільного колективу, так і чинником творчої самореалізації особистості. Воно має на меті через широко розвинуту систему органів самоуправління забезпечити включення учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу; сформувати права і визначитися з обов’язками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.
Модель учнівського
самоврядування
«Школа лідерів» – дієве учнівське самоврядування, де «Творча рада
лідерів класів» - найвищий виконавчий орган, складається з 7 центрів, по 10
учнів у кожному, по одному з кожного класу (5-11класи);
очільником Творчої Ради є Президент та заступник президента гімназії; консультативну
допомогу здійснюють вчителі-консультанти.
«Школа лідерів» дає можливість розвитку особистості, яка не тільки знає,
але і практично вміє досягати успіху у різних сферах діяльності, тобто особистість,
яка не розгубиться при вирішенні життєвих ситуацій. Метою діяльності «Школи лідерів»
є розкриття особистісного потенціалу учнів, розвиток їхніх здібностей, а також організація
групової роботи. Завданням навчання лідерів є набуття навичок відповідальної поведінки;
формування навичок планування діяльності та організації роботи в команді;
формування навичок ділового спілкування; набуття практичних вмінь самопрезентації.
Стиль
діяльності «Школи лідерів» – це інновації, ексклюзив, креативність: «Цікавий
світ створи для себе сам».
Головне завдання в організації учнівського самоврядування
полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в
учнів почуття власної гідності, надати їм можливість проявити себе у
суспільноорієнтованих справах.
Комментариев нет:
Отправить комментарий