Національно-патріотичне виховання

  Від щирого серця... від учнів гімназії №9... «Валентинка на передову»








  У рамках тижня "Мелітополь бойовий" виховна година 5-а класу пройшла у Мелітопольському краєзнавчому музеї












  Учні гімназії взяли участь у акції «Ліки замість квітів», разом з ліками відправили захисникам в зону АТО малюнки та листівки








  Гра "Козацькі забави" присвячена святу ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, Дню українського козацтва, Дню захисника України та Ювілею школи джур.






























  Учні 5 класу гімназії №9 в Мелітопольському краєзнавчому музеї. Патріотичний урок "Козацькому роду нема переводу"






  Школа джур Мелітопольської гімназії №9 відзначила 10-річний ювілей!

12 жовтня щирі вітання з ювілеєм приймала школа джур Мелітопольської гімназії 9. Напередодні Дня захисника Вітчизни і свята Покрови Пресвятої Богородиці новоприбулі п'ятикласники пройшли посвята в джури! Відтепер вони зберігатимуть оберег нашої нації - культуру та духовні цінності, що передалися нам від пращурів.
Ми вітаємо всіх козаків із цим радісним святом і бажаємо міцного здоров'я, щастя, наснаги у відродженні найкращих національних традицій, плідної праці на благо народу, задля слави нашої рідної України!

































✧  З метою патріотичного виховання молоді, напередодні Дня українського козацтва, яке щорічно відзначається 14 жовтня, команди ЗОШ №1,7,13 м. Мелітополя в рамках міської краєзнавчої гри «Запорізька Січ - козацький край» (керівник програми - Кузьменко М. С., зав.відділом ПДЮТ), організаторами якої багато років є Палац дитячої та юнацької творчості відвідали музей Козацької Слави при школі джур нашої гімназії. В теплій дружній атмосфері пройшла зустріч, де вихованці школи джур на чолі з Федоренко Оленою Миколаївною вели неймовірні цікаві розповіді про козацькі часи. 
















✧  До Дня визволення в`язнів нацистських таборів 




✧  Літературна феєрія поетичної скарбниці Івана Франка

✧  МИ УСІ - ОДНА СІМ’Я

З самого дитинства сім’я для нас – це тато, мама , сестри, братики та інша рідня. Це – рідні, які завжди нас підтримують, співчувають нам у скрутну годину, піклуються одне про одного. Але іноді ми прагнемо отримати допомогу та порозуміння навіть від чужих людей.
Ми рідко замислюємося над тим, що може об’єднувати нас і звичайних перехожих. Може, в тому і є наша проблема? Чи не тому ми дуже часто не розуміємо одне одного, бо нам здається, що ми ніби з різних планет? Але ж всі ми живемо на одній планеті, на одному континенті, в одній країні і ходимо ми по одній землі… Україна – найголовніше, що нас об’єднує.
В Україні проживає понад 130 національностей. Ми завжди готові прийняти до себе зовсім різних людей: покинутих іншими, скривджених політикою своєї рідної держави, багатих чи бідних… То чи не говорить це про те, що ми одна велика сім’я, що ми люди, які готові прийняти до своєї родини всіх, хто потребує допомоги?
На долю України випало чимало перешкод. Багато століть українці були вимушені страждати і відстоювати свою незалежність. Проте ми всі стояли один за одного і боролися разом. Стільки пережито разом!
Ми впевнено можемо назвати себе однією великою родиною, і коли це зможе зрозуміти кожен українець, тоді між людьми з’явиться взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка і ще багато інших ВЗАЄМО-. Ми повинні розуміти, що в нашій країні немає зайвих, немає «я», є тільки МИ.У цьому наша людська сутність і наша сила - в єднанні!

Єфремова Катерина, 9-А клас


Комментариев нет:

Отправить комментарий